Основне заняття Ольги сьогодні – це ведення домашнього господарства і обробіток 32 соток землі у селі на Сумщині. У свої 72 роки вона, колишня медикиня, не покладається виключно на допомогу дітей чи держави. Отримавши грошову допомогу в рамках проєкту від Норвезької ради у справах біженців (NRC) в Україні, що реалізовує громадська організація "Асоціація демократичного розвитку", пані Ольга вперше за довгі роки змогла оновити техніку та садовий інвентар, придбавши інкубатор, сівалку, кормоподрібнювач та інше сільськогосподарське обладнання. Вирощеним за літо врожаєм вона забезпечує не лише родину, а й допомагає сусідам консервацією та свіжими овочами. Як живеться у прикордонному селі та як вона веде своє господарство — про це читайте далі в її розповіді.
Звуть мене Ольга. Живу в Шосткинському районі Сумської області село Собич. Мені 72 роки. Я взагалі медикиня за освітою, вже на пенсії. Чим займаюся? Вирощую овочі — буряк, моркву. Картоплю саджу, обробляю 32 сотки землі. Це не мало, як на мене. От така в мене робота. В цілому займаюся домашнім господарством.
Чоловік помер два роки тому. Діти допомагають, але ж приїжджають тільки на вихідні. Так я цілий тиждень живу сама.
Оце пішла, вибрала одразу дев’ять відер помідорів. Куди їх було дівати? А в нас в селі такі сім’ї є, де жінки хворіють, або самі чоловіки залишилися, або переселенці живуть. Так я їм роздаю ті помідори. От один ВПО допоміг мені картоплю занести в погріб — то я його обвішала сумками з овочами за це. У мене нема хисту до торгівлі, мені простіше віддати. Хліб у нас тут одна сім’я возить — я й їм щось дам.
Це вперше, коли вдалося отримати грошову допомогу від міжнародного донора на оновлення техніки, сільськогосподарського обладнання. Такого за всі роки, що тут живу, ще не було. Я не місцева, приїхала сюди на роботу, і ось уже 53 роки живу тут. Колись щось підкуповували, але щоб отак за раз стільки всього — не чули й не мріяли, що таке може бути.
Дізналася про допомогу із сільської групи в інтернеті. Староста села написав, що буде програма підтримки для розвитку домашніх господарств. Приїхала дочка, допомогла оформити, бо телефон у неї сенсорний, нормальний такий. Оформили все легко й просто.
Купила за грошову допомогу коренерізку, сівалку для весняного посіву, кормоподрібнювач, стремянку, сікатор телескопічний — щоб сад обрізати, бо вже не та молодість, щоб лазити по драбинах. Ще купила шланг поливний, гарний такий. Старий винесеш на сонечко, він стискається від того, що нагрівся, вода не біжить. Добрива теж взяла, бо раніше було дві корови, був гній, а тепер доводиться докуповувати.
Купила інкубатор, бо мій старий — ручний, дуже давній. Тепер маю новий, який сам перевертає яйця, контролює вологу й температуру. Для циплят — поїлку й годівничку, бо висиджується до п’ятдесяти й більше малят одразу.
Ще купила невеличку тепличку — парничок для помідорів і перцю. Бо те, що ми самі робимо, з агроволокна чи плівки — вистачає на рік-два, а далі град поб’є або дерев’яна основа потрухне. Треба наново все робити.
Коли почалося повномасштабне вторгнення у 2022-му, ми нікуди не збиралися. Як би не було — залишилися б удома. Тоді війну, можна сказати, ми не відчували, не прилітало сюди. Хіба що чули, коли в Шостці чи Новгороді-Сіверському щось вибухає. Але страшного не бачили. І слава Богу. Зараз же ситуація змінилася, особливо з літа цього року. Стало і в нас “гучно” в районі, як кажуть. Але залишаюся тут жити. Як це все покинути?
Планую навесні садити все як завжди: картоплю, буряки, моркву, баклажани, помідори, огірки, квасолю. Як тільки земля прогріється — парничок поставлю, скопаю, і вже життя знову заграє.
Попри те, що Сумщина залишається серед регіонів, які безпосередньо відчувають наслідки бойових дій, економічна активність, наскільки це можливо, підтримується. Міжнародна та гуманітарна допомога спрямована на відновлення громад, підтримку ВПО та розвиток малих господарств (як у випадку Ольги), є критично важливою для продовольчої безпеки регіону. Ситуація в регіоні залишається напруженою, але демонструє стійкість місцевого населення.
Проєкт реалізується ГО "Асоціація демократичного розвитку" спільно з Норвезькою радою у справах біженців (NRC) в Україні за підтримки Уряду Німеччини.
