У селі Клишки Шосткинської громади мешкає Юлія Богаш — пенсіонерка, яка скористалася можливістю та взяла участь у проєкті від Норвезької ради у справах біженців (NRC), що реалізовує громадська організація "Асоціація демократичного розвитку". Про можливість заповнити анкету для участі в проєкті "Підтримка у засобах до існування домогосподарств з-поміж ВПО та постраждалого від війни місцевого сільського населення з-поміж вразливих категорій Шосткинського району Сумської області" вона дізналася з оголошення старостату. Попри сумніви, вирішила спробувати — подала заявку онлайн, самостійно заповнила анкету, виконала всі вимоги та отримала фінансову підтримку, яку витратила на закупівлю засобів для ведення власного підсобного господарства.
📖 Нижче — розповідь пані Юлії, у якій поєднуються буденні турботи, життєвий досвід і щира вдячність за надану допомогу.
Мене звати Юлія Богаш, живу в селі Клишки Шосткинської громади. Про проєкт від ГО "Асоціація демократичного розвитку" та Норвезької ради у справах біженців (NRC) дізналася з оголошення, яке розмістив старостат. На своїй сторінці у соціальних мережах вони виклали анкету, контакти й написали, щоб усі, хто може і хоче, реєструвалися. Це робота старостату — регулярно розповідати про такі можливості.
По-перше, стало цікаво — наскільки це реально, чи правда це, чи, може, обман якийсь. Торік брала участь у проєкті від Червоного Хреста, але тоді люди приїжджали самі, реєстрували, спілкувалися. А щоб ось так реєструватися через інтернет — уперше. По-друге, заповнила анкету, щоб трохи підтримати своє господарство новою технікою, купити іще птиці і корму для неї. Пенсіонерка, не працюю, живу сама на пенсію. Ви й самі знаєте, яка вона. Тож вирішила спробувати щастя, схопити його за хвіст.
✎ Анкету заповнювала сама. За професією бухгалтер, маю вищу освіту, тож усе зробила самостійно. У результаті все вийшло, і те, що хотіла, купила. Дуже рада, що сподівання здійснилися. Так, щоб одним махом оновити техніку й багато купити, не виходило. Ремонтуємо те, що було куплено давно й чим користувалися раніше. Усе вже здебільшого стареньке, зношене. А на пенсію багато не розженешся. Таких масштабних покупок раніше не було.
Купила зерно, качок, поросят, сітку на огорожу, солому, автоклав. Уже три рулони сітки зять натягнув для огорожі. Ще не до кінця, але частину вже поставили. І погода, і час дозволяють це робити.
Поруч із нами, у ставку, живе видра. У мене земля з будинком під ставком. Раніше орендар спускав воду, а тепер оренда закінчилася, і цього ніхто не робить. Так у пеньках видра завелася, живе там.
В мене було багато молодняка — гуси, качки, індики. Паслися над ставком, спали тут. А у видрочки був, так би мовити, "гуманітарний обід" з моєї птиці.
Зараз вже не тягне птицю, бо качки, гуси виросли і це їй не під силу. Але птицю ми розводимо, навесні знову буде. Саме для цього купила сітку — щоб загородитися від видри.
Автоклавом ще не користувалися — птицю не різали. Треба, щоб її трохи морозцем прихопило, тоді вона добре скубеться і м’ясо гарне.
Сіно й зерно купувала у місцевих фермерів. Про продаж поросят і птиці дізналася з оголошення в газеті. Все інше — автоклав, сітку, набір інструментів — купувала через інтернет. Сиділа, читала, вибирала.
Звітність здавати було неважко. Старалася — сто разів перечитала договір, додаток, щоб знати, що можна, а що не можна купувати. Усі документи і фото відправила в чат, куди треба було надсилати звіт. Навіть сусіди приходили, просили допомогти — сфотографувати, допомогти здати звіт. Кажу: «Купуйте, допоможу». А що ж робити? Раз треба — значить, треба. Не важко.
Отримана допомога, звісно, дуже виручила. По-перше, вдалося трохи зекономити пенсію. Паливо на зиму треба купити, а потім ще й городи весною орати. Це велика підтримка.
Хотіла б ще мотоблок, бо нема чим городи орати. Хороший не знайшли — уже не сезон, а через інтернет замовляти побоялася. Побачимо, можливо, ще й купимо той мотоблок.
Дожити б до весни, щоб не такий стан підвішений. Може, й тікати доведеться, а я з мотоблоком і всім цим… Поживемо — побачимо. А поки готуємося до зими.
Осінь 2025 року у Шосткинському районі проходить у складних умовах. Унаслідок регулярних обстрілів і збиття ворожих безпілотників фіксуються пошкодження житлових будинків та інфраструктури, є поранені серед цивільного населення. Повітряні тривоги тривають щоденно, місцеві громади працюють у режимі підвищеної готовності, підтримуючи комунальні служби та забезпечуючи базові потреби мешканців.
Попри всі виклики, люди, як і пані Юлія, продовжують облаштовувати господарства, дбати про свої родини та шукати можливості для відновлення й розвитку. У цьому — головна сила і стійкість громад прикордонної Сумщини.
Проєкт реалізується ГО "Асоціація демократичного розвитку" спільно з Норвезькою радою у справах біженців (NRC) в Україні за підтримки Норвегії.
